Ада Лавлейс

      Ада Лавлейс (10 грудня 1815 — 27 листопада1852) – англійський математик, відома тим, що зробила опис ранньої версії обчислювального пристрою загального призначення Чарльза Беббіджа, обчислювальної машини. Склала першу у світі програму (для цієї машини). Ввела у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка». Вважається першим програмістом.

Ада була першою законнонародженою дитиною англійського поета лорда Джорджа Гордона Байрона і його дружини віконтеси Вентворт — Анни Ізабелли Мілбенк (Байрон) (Анабелли) (англ. Anne Isabella Milbanke). Анна Ізабелла Байрон в найкращі дні свого сімейного життя за своє захоплення математикою отримала від чоловіка прізвисько «Королева паралелограмів». Байрон всього один раз бачив свою дочку через місяць після народження. 21 квітня 1816 року Байрон офіційно розлучився і назавжди покинув Англію.

Дівчинка отримала своє перше ім'я Огаста (Августа) в честь зведеної сестри Байрона, з якою у нього, за чутками, був роман. Після розлучення її мати та батьки матері ніколи не називали її цим ім'ям, а називали Адою. Більше того, із сімейної бібліотеки були вилучені всі книжки її батька.

Мати новонародженої віддала дитину батькам і вирушила в оздоровчий круїз. Повернулася вона вже тоді, коли дитину можна було починати виховувати. В різних біографіях висловлюються різні твердження відносно того, чи жила Ада із своєю матір'ю: дехто стверджує, що її мати займала перше місце в її житті, навіть в шлюбі; за іншими джерелами, вона ніколи не знала своїх батьків.

Місіс Байрон запросила для Ади свого колишнього вчителя — шотландського математика Огастеса де Моргана. Він був одружений зі знаменитою Мері Сомервілль, яка переклала свого часу з французької «Трактат про небесну механіку» математика і астронома П'єра-Симона Лапласа. Саме Мері стала для своєї вихованки прикладом для наслідування.

Коли Аді виповнилося сімнадцять років, вона змогла виїжджати у світ і була представлена королю і королеві. Ім'я Чарльза Беббіджа юна міс Байрон вперше почула за обіднім столом від Мері Сомервілль. Через кілька тижнів, 5 червня 1833 року, вони вперше побачились. Чарльз Беббідж у час їхнього знайомства був професором на кафедрі математики Кембриджського університету — як сер Ісаак Ньютон за півтора століття до нього. Пізніше вона познайомилася і з іншими видатними особистостями тієї епохи: Майклом Фарадеєм, Девідом Брюстером, Чарльзом Вітстоном, Чарльзом Діккенсом та іншими.

8 липня 1835 Ада одружилася з Вільямом Кінгом, 1-им ерлом Лавлейсом, і стала баронесою Кінг. У них було троє дітей: син Байрон народився 12 травня 1836 року, донька Енн Ізабелла, яку називали Аннабелла, народилася 22 вересня 1837 року, син Ральф — 2 липня 1839 року. У 1838 році чоловік Ади тримав титул ерла Лавлейса, і її до кінця життя величали графинею Лавлейс.

Ада Лавлейс померла 27 листопада 1852 року[2] від раку матки після тривалої хвороби. Кровопускання, до якого вдавалися її лікарі, можливо, погіршило її стан.

У 1830 роцi ЧарльзБеббiдж спробував створити унiверсальну аналiтичну машину, яка повинна була виконувати обчислення без участi людини. Для цього в неї вводилися записи на перфокартах iз цупкого паперу за допомогою отворiв, зроблених на них у певному порядку (слово «перфорацiя» означає «пробивка отворiв у паперi або картонi»). Принципи програмування для аналiтичної машини Беббiджа розробила в 1843 роцi Ада Лавлейс — дочка поета Байрона.

Аналiтична машина повинна вмiти запам’ятовувати заданi й про-мiжнi результати обчислень, тобто мати пам’ять. Ця машина повинна була мiстити три основнi частини: пристрiй для зберiгання чисел, що набиралися за допомогою зубчатих колiс (пам’ять), пристрiй для опе-рацiй над числами (арифметичний пристрiй) i пристрiй для операцiй над числами за допомогою перфокарт (пристрiй програмного керуван¬ня). Робота зi створення аналiтичної машини не була завершена, але закладенi в нiй iдеї допомогли побудувати машину у XX столiттi.